2. У світі зʼявляється гріх

Адам та його дружина жили щасливо в чудовому саду, який Бог створив для них. Вони ходили без одягу та не соромилися, тому що в світі ще не було гріха. Вони часто гуляли садом та спілкувалися з Богом.

Але в саду був змій. Він був дуже хитрий. Змій спитав у жінки: «Це правда, що Бог не дозволив вам їсти плоди з дерев у саду?»

Жінка відповіла: «Бог дозволив нам їсти плоди з будь-якого дерева, окрім дерева пізнання добра та зла. Він сказав нам: ‘Якщо ви зʼїсте плід із цього дерева чи хоча б доторкнетеся до нього, то помрете!ʼ»

Змій відповів жінці: «Неправда! Не помрете. Бог знає, що як тільки ви зʼїсте цей плід, ви станете подібними до Нього і зможете розуміти, що є добром і що є злом».

Жінка побачила, що плід гарний та має апетитний вигляд. Вона зажадала стати мудрою, тому зірвала плід та зʼїла. Потім вона дала його своєму чоловіку, і він теж зʼїв.

Раптом Адам та його дружина побачили все інакше і усвідомили, що вони голі. Вони спробували прикритися листям та пошили з нього повʼязки на стегна.

Повіяв прохолодний вітер, і Адам з дружиною почули, як Бог ходить садом. Вони сховалися від Бога. Тоді Бог гукнув чоловіка: «Адаме, де ти?» Адам відповів: «Я почув, як Ти ходиш садом, та злякався, бо я голий. От я і сховався».

Бог спитав: «Хто сказав тобі, що ти голий? Чи не їв ти з дерева плід, який Я заборонив тобі їсти?» Адам відповів: «Жінка, яку Ти дав мені, дала мені їсти». Тоді Бог спитав жінку: «Навіщо ти це зробила?» Жінка відповіла: «Це змій спокусив мене».

Тоді Бог сказав змію: «Проклятий ти! Тепер ти будеш повзати на животі та їсти землю. Ви з жінкою будете ворогами. І ваші нащадки будуть ворогами один одному. Ти пораниш нащадка жінки в пʼяту, а він розібʼє твою голову».

Потім Бог сказав жінці: «Я зроблю твою вагітність нестерпною і твої пологи дуже болісними. Ти будеш бажати свого чоловіка, а він буде тобою керувати».

Потім Бог сказав чоловіку: «Ти послухав свою дружину і не послухав Мене. Тепер земля проклята, і тобі доведеться завзято працювати, щоб здобувати її плоди. Потім ти помреш, і твоє тіло повернеться в землю». Чоловік дав своїй дружині імʼя Єва, що означає «та, що дає життя», бо вона мала стати матірʼю всіх людей. Бог дав Адаму та Єві одяг зі шкіри тварин.

Потім Бог сказав: «Тепер люди, як і Ми, знають що є добром та що є злом, і не можна дозволити, щоб вони їли плоди з дерева життя та жили вічно». Тому Бог вигнав Адама і Єву з саду та поставив біля входу в сад могутніх ангелів, щоб ніхто не міг їсти плоди з дерева життя.